Оксана Максимишин-Корабель «Світлій пам’яті загиблих присвячується»

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.


Подпишитесь на RSS канал - если Вы хотите первыми узнавать о новых статьях на сайте!!!

Статьи по теме:

Natalie — admin

О Natalie — admin

Все что я люблю — создает мою жизнь!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *